Словник української мови (1927)/біга
| ◀ біг | Словник української мови Б біга |
бігавка ▶ |
|
Біга́, ги́, ж. 1) Бег, побежка. Екатериносл. у. 2) Біго́ю. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у.
| ◀ біг | Словник української мови Борис Грінченко Б біга |
бігавка ▶ |
|
Словник української мови — Б
біга
Борис Грінченко
1927
Біга́, ги́, ж. 1) Бег, побежка. Екатериносл. у. 2) Біго́ю. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у.