Словник української мови (1927)/бушувати
| ◀ бушля | Словник української мови Б бушувати |
буявіти ▶ |
|
Бушува́ти, шу́ю, єш, гл. 1) Бушевать. Не буйнії вітри в темнім лузі бушували. Дума. 2) Оковывать (колеса). Бушовані колеса. *3) Буйствовать. Чого він у хаті бушує? Херс. Нік.