Словник української мови (1927)/буччя
| ◀ бучуля | Словник української мови Б буччя |
буша ▶ |
|
Бу́ччя, чя, с. Соб. от бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.
| ◀ бучуля | Словник української мови Борис Грінченко Б буччя |
буша ▶ |
|
Словник української мови — Б
буччя
Борис Грінченко
1927
Бу́ччя, чя, с. Соб. от бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.