Словник української мови (1927)/буцім
◀ буцівка | Словник української мови Б буцім |
буцкати ▶ |
|
Бу́цім, нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. I. 26. Буцім спить. Драг. 112. *Бу́цім-то. Будто бы, как-будто бы, будто уж.