Словник української мови (1927)/бухоний
◀ бухня | Словник української мови Б бухоний |
бухтіти ▶ |
|
Бухо́ний, а, е = Пухки́й 1. Хліб у їх такий гарний — бухоний. Черниг. у. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухониї, а в нас жилаві. Черниг. у.