Словник української мови (1927)/бух!
| ◀ бутурма | Словник української мови Б бух! |
бухало ▶ |
|
Бух! меж., выражающее падение, глухой удар или выстрел. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238.