Словник української мови (1927)/бусурмен
| ◀ бусурманщина | Словник української мови Б бусурмен |
бусурменець ▶ |
|
Бусурма́н и бусурме́н, на, м. Басурман, магометанин, иноверец. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. I. 114.