Словник української мови (1927)/буртити
| ◀ буртись! | Словник української мови Б буртити |
буртіль ▶ |
|
Бурти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
| ◀ буртись! | Словник української мови Борис Грінченко Б буртити |
буртіль ▶ |
|
Словник української мови — Б
буртити
Борис Грінченко
1927
Бурти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.