Словник української мови (1927)/бурок
◀ бурнус | Словник української мови Б бурок |
буроха ▶ |
|
Бу́рок, рку, м. Мостовая, вымощенная улица или дорога. Гн. II. 196. На бурку́ жи́ти. Жить на-авось. Ном. № 10320. Сиді́ти на бурку́. Быть без места. Подольск. г. Хвалити бога, коли трапиться добре місце, а як же сидітиме на бурку. Левиц. I. 208. Був старий священник у Покрови. Висвятившись десь, не пристав на унію; от же не правив, на бурку сидів у Покрови, аж поки знов не настало благочестіє. КС. 1884. VIII. 724.