Словник української мови (1927)/бунтовничий

by Борис Грінченко

◀ бунтовництво

Словник української мови Борис Грінченко Б бунтовничий

бунтування ▶

Київ: Горно, 1927

Бунтовни́чий, а, е. Мятежнический, принадлежащий, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.