Словник української мови (1927)/булдимка
◀ булдига | Словник української мови Б булдимка |
булдимок ▶ |
|
Булди́мка, ки, ж., булди́мок, мка, м. Род старинного ружья. Наклали повні гамазеї… булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПР. 3.