Словник української мови (1927)/буката
◀ букат | Словник української мови Б буката |
буква ▶ |
|
Бука́та, ти, ж. = Бука́т. В том же значении и ум. бука́тка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29. *Черемш. «Село вигибає». *Slown. jęz. pol.