Словник української мови (1927)/брязкіт
| ◀ брязкілка | Словник української мови Б брязкіт |
брязкітка ▶ |
|
Бря́зкіт, коту, м. Звук от металлических вещей, звон, бряцание, бренчание. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. НВолын. у.
| ◀ брязкілка | Словник української мови Борис Грінченко Б брязкіт |
брязкітка ▶ |
|
Словник української мови — Б
брязкіт
Борис Грінченко
1927
Бря́зкіт, коту, м. Звук от металлических вещей, звон, бряцание, бренчание. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. НВолын. у.