Словник української мови (1927)/брязкотіти
| ◀ брязкотіння | Словник української мови Б брязкотіти |
брязкотня ▶ |
|
Брязкоті́ти, чу, тиш, гл. = Брязча́ти. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХП. 51.
| ◀ брязкотіння | Словник української мови Борис Грінченко Б брязкотіти |
брязкотня ▶ |
|
Словник української мови — Б
брязкотіти
Борис Грінченко
1927
Брязкоті́ти, чу, тиш, гл. = Брязча́ти. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХП. 51.