Словник української мови (1927)/брьохати
| ◀ бруя | Словник української мови Б брьохати |
брьохатися ▶ |
|
Брьо́хати(ся), хаю(ся), єш(ся), гл. 1) Шлепаться, ударять об воду. 2) Плескаться в воде. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. I. 63. 3) Идти по воде или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов… брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.