Словник української мови (1927)/брукати
◀ брукар | Словник української мови Б брукати |
бруква ▶ |
|
Бру́ка́ти, каю, єш, гл. Ворковать. Шейк. Голубка… брукає. Pauli. II. 115.
◀ брукар | Словник української мови Борис Грінченко Б брукати |
бруква ▶ |
|
Словник української мови — Б
брукати
Борис Грінченко
1927
Бру́ка́ти, каю, єш, гл. Ворковать. Шейк. Голубка… брукає. Pauli. II. 115.