Словник української мови (1927)/броня
◀ бронзувальний | Словник української мови Б броня |
брослива ▶ |
|
Бро́ня, ні, ж. Оружие, броня. Стор. М. Пр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. I. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. III. 296. До бро́ні! К оружию!