Словник української мови (1927)/бровко
◀ бровище | Словник української мови Б бровко |
бродило ▶ |
|
Бровко́, ка́, м. Кличка собаки с большими бровями. Kolb. I. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.