Словник української мови (1927)/бриньчати
◀ бринькотіти | Словник української мови Б бриньчати |
бринявий ▶ |
|
Бриньча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
◀ бринькотіти | Словник української мови Борис Грінченко Б бриньчати |
бринявий ▶ |
|
Словник української мови — Б
бриньчати
Борис Грінченко
1927
Бриньча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.