Словник української мови (1927)/бризкати
| ◀ бризкання | Словник української мови Б бризкати |
бризкатися ▶ |
|
Бри́зкати, каю, єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. III. 218.
| ◀ бризкання | Словник української мови Борис Грінченко Б бризкати |
бризкатися ▶ |
|
Словник української мови — Б
бризкати
Борис Грінченко
1927
Бри́зкати, каю, єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. III. 218.