Словник української мови (1927)/бризка
◀ брижуватий | Словник української мови Б бризка |
бризкалка ▶ |
|
Бри́зка, ки, ж. Брызга. Вода кипіла під кладкою, кидаючи бризками мені під ноги. Левиц. I. 397. Бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне. Мир. ХРВ. 266.