Словник української мови (1927)/бридня
◀ бриднути | Словник української мови Б бридня |
бридуля ▶ |
|
Бридня́, ні́, ж. = Бредня́. Не що дня бридня. Ном. № 5330. Ум. Бриде́нька. Кургикали все пісеньок: козацьких, гарних запорозьких, а які знали, то московських вигадували бриденьок. Котл. Ен. III. 6.