Словник української мови (1927)/брехунка
| ◀ Брехунівка | Словник української мови Б брехунка |
брехунчик ▶ |
|
Бреху́нка, ки, ж. 1) = Бреху́ха. Желех. 2) Пучок волос и углубление на задней части шеи. Подольск. г. *3) Гадалка, ворожея. Ти, каже небіжчик, якась брехунка, то дай мені розвязок на сон. Стеф. Ум. Бреху́ночка.