Словник української мови (1927)/бренливий
| ◀ бреніти | Словник української мови Б бренливий |
бренчка ▶ |
|
*Бренли́вий, а, е. Журчащий. Сл. Дубр.
| ◀ бреніти | Словник української мови Борис Грінченко Б бренливий |
бренчка ▶ |
|
Словник української мови — Б
бренливий
Борис Грінченко
1927
*Бренли́вий, а, е. Журчащий. Сл. Дубр.