Словник української мови (1927)/брезклий
◀ брезкий | Словник української мови Б брезклий |
брезкнути ▶ |
|
Бре́зклий, а, е. 1) Обрюзгший. 2) О дереве: сырой. Шух. I. 88.
◀ брезкий | Словник української мови Борис Грінченко Б брезклий |
брезкнути ▶ |
|
Словник української мови — Б
брезклий
Борис Грінченко
1927
Бре́зклий, а, е. 1) Обрюзгший. 2) О дереве: сырой. Шух. I. 88.