Словник української мови (1927)/брачка

by Борис Грінченко

◀ брацький

Словник української мови Борис Грінченко Б брачка

брачкий ▶

Київ: Горно, 1927

Бра́чка, ки, ж. 1) Ухват. Козел. у. 2) Требование на продукт, покупание. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).