Словник української мови (1927)/брати
| ◀ братецьки | Словник української мови Б брати |
братим ▶ |
|
Бра́ти, беру́, ре́ш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. Бере́ як не своїми рука́ми. О ленивом, вялом работнике или неловком. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Мет. 72. Бере́ як віл на ро́ги. Набирает на себя непосильно много работы, обязанностей. Фр. Пр. 118. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов'язати. Нп. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. Грин. I. 33. Бра́ти зу́би. Рвать зубы. Вх. Лем. 394. 5) Получать (вознаграждение, плату). Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць. Харьк. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. 7) Заимствовать, занимать, брать в долг. Планиди ці… беруть свій світ від сонця. Дещо. Бере гроші на відробіток. Бере́ на зеле́ний ове́с. Берет в долг в счет сомнительных будущих благ. Фр. Пр. 118. 8) Об инструменте, орудии: хорошо действовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. О. 1861. IV. 34. Мушкетом бере, аж серце в'яне, а лях од страху вмірає. АД. II. 40. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Грин. I. 184. 9) — баса́. Петь басом. 10) — влі́во, ліво́руч. Поворачивать влево, держать левее. 11) — го́род. Брать город (на войне). Тоді ж ото і Очаків брали. Шевч. 12) — дити́ну. Принимать (об акушерке). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Черниг. Оце баба, що брала мого Йвана. Лебед. у. 13) — зави́чку. См. Зави́чка. 14) — контра́кт. Заключать условие, контракт. Ніхто з богом контракту не брав. Ном. № 36. 15) — ланцюга́ми. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. I. 212. 16) — за ліб, лоб. Брать за чуб, за вихор. Грин. III. 565. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із-за стола вивождайте. ЗОЮР. I. 209. 17) — мі́рку. Снимать мерку. 18) — на му́ки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. Чуб. III. 349. 19) — на се́бе. Надевать. АД. I. 7. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спи́ток. Испытывать. 21) — на спо́відь. Исповедывать. 22) — на ум. Понимать, замечать. Нам скаже на глум, а ми беремо на ум. ЗОЮР. I. 13. 23) — о́чі. Привлекать, притягивать, останавливать внимание. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Кобел. у. Його хата сяла тілько рушниками… та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. К. МБ. X. 3. 24) — під гла́ву. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. Новомоск. у. 25) — під но́ги кого. Первоначально: топтать, а переносно: одолевать. Бери вороги під ноги. Фр. Пр. 118. 26) — розлу́ку. Разлучаться, расставаться. Треба брати з миленьким розлуку. Грин. III. 302. 27) — шлюб. Венчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Грин. III. 515. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. Нп. 28) Бере́ кого́ що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Грин. II. 323. Пусти на улицю, бо й плач бере. Мил. 87. б) Дріжаки́ беру́ть. Дрожит кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. О. 1862. X. 12. Жаль бере́. Становится жаль. Сум, журба́ бере́. Становится грустно. Уро́ки… колючка́ми бра́ли. От сглаза сделались колики. Мнж. 152. *Бра́ти до ува́ги. Принимать во внимание. Сл. Нік. *Бра́ти у́часть. Участвовать. Сл. Нік. *За́видки беру́ть. Становится завидно. Сл. Нік. Прич. Бра́ний и бра́тий. Де вона брана? В неньки в коморі. АД. I. 7. У їх невістка молода, торік брата. Г. Барв. 51.