Словник української мови (1927)/боєць

by Борис Грінченко

◀ боєспроможний

Словник української мови Борис Грінченко Б боєць

божатися ▶

Київ: Горно, 1927

Боє́ць, *бійця́ и бойця́, м. 1) Боец. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90. *2) Одинец (камень в реке). Сл. Дубр.