Словник української мови (1927)/бочок
◀ бочкур | Словник української мови Б бочок |
бочонок ▶ |
|
Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. от бік. 2) Мн. Бочки́. Стенки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
◀ бочкур | Словник української мови Борис Грінченко Б бочок |
бочонок ▶ |
|
Словник української мови — Б
бочок
Борис Грінченко
1927
Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. от бік. 2) Мн. Бочки́. Стенки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.