Словник української мови (1927)/бочити
◀ бочистий | Словник української мови Б бочити |
бочитися ▶ |
|
Бочи́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Сбочивать, ехать в сторону. Шейк. 2) Смотреть в сторону.
◀ бочистий | Словник української мови Борис Грінченко Б бочити |
бочитися ▶ |
|
Словник української мови — Б
бочити
Борис Грінченко
1927
Бочи́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Сбочивать, ехать в сторону. Шейк. 2) Смотреть в сторону.