Словник української мови (1927)/борозна
| ◀ борозка | Словник української мови Б борозна |
борозний ▶ |
|
Борозна́, ни́, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. Посл. Ум. Борозе́нька. Грин. III. 660, борозно́нька, боро́зка. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. I. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажинати, я буду у борозках лежати. Мет. 365.