Словник української мови (1927)/бородавка

Боро́давка, ки, ж. 1) Бородавка. Ніс… з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) След отпавшего листа на стебле. Шух. I. 19. Ум. Боро́давочка.