Словник української мови (1927)/бородавка
◀ борода | Словник української мови Б бородавка |
бородавканя ▶ |
|
Боро́давка, ки, ж. 1) Бородавка. Ніс… з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) След отпавшего листа на стебле. Шух. I. 19. Ум. Боро́давочка.