Словник української мови (1927)/борговий
| ◀ борг | Словник української мови Б борговий |
боргувати ▶ |
|
Боргови́й, а́, е́. Взятый в долг, *долговой. Сл. Нік. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у. Ум. Боргове́нький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.