Словник української мови (1927)/бока
◀ бойчук | Словник української мови Б бока |
бокань ▶ |
|
Бо́ка, нар. = Бо́ком. Стоїть коло лавки бока. Г. Барв. 512. Курчатка чепурненькі, що цілий день греблись в городі по грядках і бока в ямочці лежали коло неньки. К. Дз. 146.