Словник української мови (1927)/бой
| ◀ боїще | Словник української мови Б бой |
бойє? ▶ |
|
*Бой, бо́ю, м. 1) Страх, боязнь. Настрахали його, то він од бою і додому не приходив. Розпустився, проти батька бою не має. Крим. 2) Межд. Гей. Сл. Нік. 3) = Бій. Сл. Нік.