Словник української мови (1927)/божевільник
◀ божевільний | Словник української мови Б божевільник |
божевільно ▶ |
|
Божеві́льник, ка, м. Сумасшедший человек, безумец. Желех.
◀ божевільний | Словник української мови Борис Грінченко Б божевільник |
божевільно ▶ |
|
Словник української мови — Б
божевільник
Борис Грінченко
1927
Божеві́льник, ка, м. Сумасшедший человек, безумец. Желех.