Словник української мови (1927)/бодячок
◀ бодячий | Словник української мови Б бодячок |
боєспроможний ▶ |
|
Бодячок, чка́, м. 1) Ум. от бодя́к. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
◀ бодячий | Словник української мови Борис Грінченко Б бодячок |
боєспроможний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бодячок
Борис Грінченко
1927
Бодячок, чка́, м. 1) Ум. от бодя́к. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.