Словник української мови (1927)/богів
◀ богиня | Словник української мови Б богів |
богмитися ▶ |
|
Бо́гів, гова, ве. Божеский, богу принадлежащий. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. Бо́гів шлях. Млечный путь. Черном. Бо́гова коро́ва. Жук олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.