Словник української мови (1927)/богоговійний
◀ боговгодниця | Словник української мови Б богоговійний |
богодавець ▶ |
|
*Богогові́йний, а, е. Богобоязненный, благочестивый. Як-би то всі люди були такі богоговійні, як дядько Федюсь, тоді було-б на світі инакше. Т. Борд. 68.