Словник української мови (1927)/богобоязний

Богобоязли́вий, богобо́язний, а, е = Богобі́йний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.