Словник української мови (1927)/богарадити
| ◀ богад | Словник української мови Б богарадити |
богатий ▶ |
|
Богара́дити, джу, диш, гл. Помогать материально, благодетельствовать, *помогать из милости. Сл. Нік. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екатериносл. г.