Словник української мови (1927)/бовтнути

by Борис Грінченко

◀ бовтиця

Словник української мови Борис Грінченко Б бовтнути

бовтун ▶

Київ: Горно, 1927

Бо́втнути, ну, неш, гл. 1) Бултыхнуть, упасть в воду. Левиц. I. 495. Бовтнув, як дурень у воду. Посл. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. ЗОЮР. I. 308. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань). Фр. Пр. 63. 2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. Ном. № 1122. От і бовтнув чорзнати що! НВолын. у.