Словник української мови (1927)/блякати
◀ блягузниця | Словник української мови Б блякати |
бляклий ▶ |
|
Бля́кати, каю, єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. См. Бля́вкати.
◀ блягузниця | Словник української мови Борис Грінченко Б блякати |
бляклий ▶ |
|
Словник української мови — Б
блякати
Борис Грінченко
1927
Бля́кати, каю, єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. См. Бля́вкати.