Словник української мови (1927)/блюзнір
| ◀ блюзнити | Словник української мови Б блюзнір |
блюзнірка ▶ |
|
*Блюзні́р, ра́, м. = Блю́зник.
| ◀ блюзнити | Словник української мови Борис Грінченко Б блюзнір |
блюзнірка ▶ |
|
Словник української мови — Б
блюзнір
Борис Грінченко
1927
*Блюзні́р, ра́, м. = Блю́зник.