Словник української мови (1927)/блюзнути
| ◀ блюзнірський | Словник української мови Б блюзнути |
блюхавина ▶ |
|
Блю́знути, ну́, не́ш, гл. 1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула. Гол. III. 20. 2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього. Брацл. у. 3) Блюзну́в му в о́чі. Сказал нечто дерзкое, оскорбительное. Фр. Пр. 63.