Словник української мови (1927)/блукати
◀ блукання | Словник української мови Б блукати |
блуква ▶ |
|
Блука́ти, ся, ка́ю, ся, єш, ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить без цели. Рудч. Чп. 236.
◀ блукання | Словник української мови Борис Грінченко Б блукати |
блуква ▶ |
|
Словник української мови — Б
блукати
Борис Грінченко
1927
Блука́ти, ся, ка́ю, ся, єш, ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить без цели. Рудч. Чп. 236.