Словник української мови (1927)/блудяга

by Борис Грінченко

◀ блудство

Словник української мови Борис Грінченко Б блудяга

блудяжка ▶

Київ: Горно, 1927

Блудя́га, ги, об. Бродяга. От волоцюга, блудяга. Мир. ХРВ. 18. Як же ти без пашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь. Рудч. Ск. II. 161. Пішла в блудяги. Рудч. Ск. I. 175.