Словник української мови (1927)/блоха

by Борис Грінченко

◀ блоска

Словник української мови Борис Грінченко Б блоха

блохастий ▶

Київ: Горно, 1927

Блоха́, хи́, ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Род детской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3)  — консисто́рська. Консисторский чиновник. Св. Л. 134.