Словник української мови (1927)/блискотливий
| ◀ блискотіти | Словник української мови Б блискотливий |
блискучий ▶ |
|
Блискотли́вий, а, е. Сверкающий, блестящий. Желех.
| ◀ блискотіти | Словник української мови Борис Грінченко Б блискотливий |
блискучий ▶ |
|
Словник української мови — Б
блискотливий
Борис Грінченко
1927
Блискотли́вий, а, е. Сверкающий, блестящий. Желех.