Словник української мови (1927)/близько
| ◀ близькість | Словник української мови Б близько |
блик ▶ |
|
Бли́зько, нар. 1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. Посл. Ні бли́зько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько! О. 1862. I. 61. 2) Употребл. как предл. с родит. пад.: возле, подле, *около. Чуб. III. 291. Росла калина близько озера. Чуб. V. 148. *3) Около, приблизительно. Має близько двадцяти років. Хот. Нік. Близько трьох років. Сл. Нїк. Ум. Близе́нько, близе́сенько.